Мария Бурмака — Не Поспішай, Душа Моя, Черствіти

Не поспiшай, душа моя, черствiти,
вiд болю та злоби не кам’янiй.
Горить земля i витоптано квiти,
та корiнцi залишилися в нiй.

Не може бути, щоб усе до цурки,
щось в глибинi зостанеться, либонь.
Адже були татари вже i турки
i кров була, i сльози, i вогонь.

Осяде пил над мертвою землею,
замрiє сонце в курявi й диму.
Як я тодi камiнною душею
тi благороднi променi сприйму?!!

Я знаю, в днi загибелiв безвинних
не вимагають милостi бої.
Будь мужня, та в глухих своїх глибинах
обережи занедбану її.

Коли настане мить отого щастя,
за котре йдемо в полум’я та дим,
як нинi гнiв, ще милiсть нам придасться
i скарбом нашим стане головним.

Не поспiшай, душа моя, черствiти,
вiд болю та злоби не кам’янiй.
Горить земля i витоптано квiти,
та корiнцi залишилися в нiй.

Тексты песен
Добавить комментарий

Нажимая на кнопку "Отправить комментарий", я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности

Смотрите также: